Методичні рекомендації щодо змісту колективних договорів


Повернутись

Колективні договори (угоди) укладаються на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на основі чинного законодавства, зокрема Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. №3356 -ХІІ з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів. Колективний договір укладається на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Колективні договори підлягають повідомній реєстрації у місцевих органах виконавчої влади, а галузеві та регіональна угоди – в Мінпраці (пост. КМУ від 13.02.2013 №115).

На новоствореному підприємстві, установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи, організації, якщо законодавством  передбачено, або після рішення про заснування підприємства, установи організації, якщо не передбачено їх реєстрацію (ст. 17 КЗпПУ).

Відповідно до Закону України затвердженого від 1 липня 1993 року №3356-ХІІ до змісту колективного договору необхідно включити розділи:

  1. Загальні положення.

  2. Заходи по підвищенню ефективності виробництва

  3. Забезпечення продуктивної зайнятості

Дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Гарантувати захист працюючим, в разі змін в організації виробництва і праці, в умовах скорочення виробництва і неповної зайнятості.

Так, відповідно до КЗпПУ в колдоговорі повинні бути закладені такі норми:

Ст.42 – переважне право на укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу (категорії працівників);

- умови відновлення соціально-побутових пільг знову прийнятим працівникам.

Ст. 44 – розмір вихідної допомоги при порушенні власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю.

З метою розвитку та збереження кадрового потенціалу та підтриманні його на відповідному рівні забезпечувати підвищення кваліфікації працівників та проведення професійного навчання кадрів на виробництві.

Гарантувати недопущення використання робочої сили без належного оформлення трудових відносин з роботодавцем .

Гарантувати використання заброньованих  робочих місць для соціально незахищених верств населення.   

  1. Оплата праці та нормування

Умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень відповідно до галузевих угод.

Передбачити у колективних договорах зобов’язання щодо:

 - забезпечення збільшення частки працівників, які отримують заробітну плату вище прожиткового мінімуму;

- забезпечення підвищення рівня середньої заробітної плати по підприємствах  та випереджаюче зростання темпів реальної заробітної плати порівняно з темпами зростання реального валового продукту;

- формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), що встановлюються у розмірах, не нижчих ніж визначені генеральною, галузевою (регіональною) угодою;

- забезпечення проведення індексації грошових доходів працівників у зв’язку із змінами цін на споживчі товари і послуги;

- встановлення відповідальності керівника підприємства  щодо недопущення  заборгованості по заробітній платі. При утворенні заборгованості керівник розробляє заходи, складає графік погашення заборгованості та забезпечує його виконання;

- забезпечення згідно з чинним законодавством компенсації втрати частини заробітної плати, пов’язаної із порушенням термінів її виплати, у випадках несвоєчасних розрахунків із заробітної плати працівникам;

- гарантії  виплати заробітної плати не менше встановленої мінімальної заробітної плати по Україні, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до КЗпПУ в колективний договір повинні бути закладені такі норми:

Ст.97 – форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород.

Ст.104 – виплата між розрядної різниці при виконанні робіт різної кваліфікації;

Ст.105 – розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

Ст. 108 – розмір доплат за роботу в нічний час;

Ст.115 – конкретні  строки виплати заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» до колективного договору повинні бути внесені такі положення:

Ст.14 – система оплати праці (положення про оплату праці)

Ст.15 – форми оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород (положення про преміювання);

Ст.17 – умови оплати праці працівників, які виконують роботи не властиві основній діяльності галузі, з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей, до яких ті підрозділи належать;

Ст.24 – конкретні дати виплати заробітної плати (проміжок часу між ними не може перевищувати шістнадцять днів).

Додатком до колективного договору може бути положення про оплату праці та преміювання.

4.Режим праці та відпочинку

 Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до Закону України «Про відпустки» до колективного договору вносяться такі положення:

Ст.4 – крім вказаних у даній статті видів відпусток, можуть установлюватись інші;

Ст. 7 – конкретна тривалість додаткової відпустки за роботу у важких та шкідливих умовах праці (за результатами атестації робочих місць за умовами праці) та за особливий характер праці відповідно до постанови КМУ від 17.11.97 №1290, та №679 від 13.05.2003 р. «Про нову редакцію додатків №1 і №2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. №1290»).

- перелік професій, посад з ненормованим робочим днем, працівникам яких надається додаткова відпустка тривалістю до 7 днів.

Ст.10 – черговість надання відпусток визначається графіком, який може бути додатком до колдоговору.

Ст. 84 КЗпПУ – порядок надання відпусток без збереження заробітної плати.

  1. Умови та охорона праці

При розробці змісту «Умови та охорона праці» користуватися Законом України «Про охорону праці»: ст. ст. 5,6,7,8,9,10,11,12,14,17,18,19,20,22, 25, 26, 41, 42.

Відповідно до КЗпПУ:

Ст.159 – зобов’язання працівника щодо охорони праці

Ст.161 – план комплексних заходів щодо охорони праці

Ст. 162 – порядок використання коштів і необхідних матеріалів для проведення заходів по охороні праці.

  1. Соціальні гарантії

Колективний договір може передбачити додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, обов’язково вказавши джерело фінансування заходів щодо надання додаткових соціальних пільг і гарантій (за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій, галузі, місцевого бюджету тощо).

На підставі Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.р.» передбачити кошти на поховання колишніх працівників або працюючих учасників війни.

Знайомити кожного прийнятого працівника з умовами колективного договору під розписку.    

  1. Гарантії діяльності профспілкової організації

  2. Контроль за виконанням колективного договору

 Двічі на рік спільно аналізувати хід виконання колективного договору, заслуховувати звіти сторін про реалізацію взятих зобов’язань на загальних зборах (конференції) трудового колективу або на розширеному спільному засіданні адміністрації та профкому.

У разі несвоєчасного виконання, невиконання зобов’язань аналізувати причини та вживати термінові заходи щодо забезпечення їх реалізації.

Осіб винних у невиконанні положень колективного договору, притягувати до відповідальності згідно з чинним законодавством і цим колдоговором.

Інформують: головний спеціаліст з питань праці – Зоць Т.А.

                    головний державний інспектор Держпраці

                    у Черкаській області  - Корякіна Л.І.

  Друк статті