"Якщо всі згодні, об’єднання займе максимум два тижні", – Березань про утворення ОТГ та супротив реформам в районах (інтерв’ю)


Повернутись

Дедлайн близько. У населених пунктів на Черкащині залишається обмаль часу, щоб скористатися правом добровільно приєднатися до процесу децентралізації і утворити об’єднані територіальні громади. Далі за тих, хто через незнання або ж з меркантильною метою намагався пересидіти реформу в окопі, вже візьметься держава і об’єднає на свій розсуд.

Попри супротив, що на місцях подекуди організовує керівництво районів, яке явно не приваблює перспектива втрати статусу фінансової "прокладки", процес йде. Можливо, не так бадьоро, як би хотілося прихильникам децентралізації, але на місці він точно не стоїть.

Лише минулого тижня ще 4 райони пропрацювали план утворення ОТГ. Більше того, відразу 9 громад чекають на призначення виборів вже цієї осени. Заступник голови Черкаської ОДА Ярослав Березань говорить, що в планах обласної влади до кінця року вийти із, як мінімум, 40 об’єднаними територіальними громадами.


Попри ранню пору, в останній день липня вже спекотно. Зустрічаємося із Ярославом Березанем в його прохолодному кабінеті на третьому поверсі облдержамдіністрації. Із посадовцем говоримо про те, до якого часу в селах мають можливість провести об’єднавчі процеси, як голови райрад намагаються виграти час, щоб порозподіляти чужі гроші, про стереотипи щодо децентралізації, які найбільше лякають селян.


 

– В останні кілька тижнів все частіше з’являється інформація про утворення нових ОТГ на Черкащині. З чим пов’язана така активізація процесу?

– По-перше, проводилася і триває активна просвітницька робота і з нашого боку, і з боку Центру розвитку місцевого самоврядування. По-друге, люди почули, що вони, ймовірно, мають останню можливість створити об’єднання саме в такому форматі, в якому вони це бачать. Далі об’єднання буде фактично визначатися за перспективним планом, який буде затверджуватися обласною радою, після чого вже відбуватиметься перевірка на рівні Кабінету Міністрів. По-третє, в нас є хороші приклади вже існуючих громад. Ми організовуємо прес-тури разом із нашими партнерами для депутатів сільрад і сільських голів. Вони мають можливість обмінятися досвідом. Один із головних моментів, на який вони звертають увагу – це перехід на прямі міжбюджетні відносини. ОТГ працює з центральним бюджетом і не має відносин з районами. Тобто громади стають самі собі господарями. Ні в кого не випрошують коштів, і ніхто їм не вказує, "як жити". Якщо позаторік ми багато чого пояснювали просто на пальцях, то тепер вже є конкретні історії успіху. У селах розуміють, що дороги назад немає, і бачать: все, що держава обіцяла в цьому напрямі, вона це і виконує. Наприклад, землі передаються в розпорядження громадам. Половина наших громад їх уже отримала, і є графік, що до кінця року всі інші теж отримають землі сільгосппризначення в комунальну власність. – Якщо говорити про статистику: станом на сьогодні в області утворено вже, здається,  34 ОТГ… – Де-юре громада створилася після ухвалення всіх необхідних рішень. Тому на сьогодні в нас 35 ОТГ, з них 26 – на прямих міжбюджетних відносинах, по 9 громадах ми направили документи на ЦВК для призначення перших виборів. Гроші у вигляді податків ідуть у район, а потім голова села має йти на поклін до райради, щоб випрошувати їх

 

– Чи залишилися райони, де не утворена жодна ОТГ?

– На жаль, на сьогодні такими є Христинівський район, Звенигородський, Лисянський, Драбівський і Чигиринський райони. В останньому зараз маємо активність: там відбуваються сходки по Медведівці, відбуваються громадські слухання щодо Чигирина та Суботова. Окрім того, ми зараз аналізуємо подані документи щодо Шевченківської ОТГ Звенигородського району.

 

– У чому проблема цих районів?

– Райони порівняно великі, але в них є багато населених пунктів, де мало населення. Наприклад, Лисянський район, враховуючи методику, оптимально розбити на дві громади. По Звенигородщині дещо інша ситуація. Там йде активна протидія. Є політичні амбіції деяких сільських голів: ніхто не хоче втрачати посади. Не хочуть об’єднуватися між собою Шевченкове та Моринці – у них там "історичне" протистояння. Драбівський район… Там категорично «проти» районна рада (голова райради – Володимир Дзега – ред.), і вона робить все, щоб не відбувалося об’єднання. У Чигирині досить складна політична ситуація загалом. На місцях між собою не можуть домовитися, – в тому і складність.

 

– Утворення ОТГ по суті зводить нанівець фінансовий вплив нинішніх райцентрів. Чи має місце саботаж від голів райрад?

– Не просто саботаж, а категоричний супротив і пряма агітація проти утворення ОТГ. Такі райони просідають.

 

– Є якість конкретні важелі впливу на таких посадовців?

– Немає. Це виборні посади, тому можна лише наводити свої аргументи під час тих же сходок села. Що маємо зараз: гроші у вигляді податків ідуть в район, а потім голова села має йти на поклін до райради, щоб випрошувати  їх на ті чи інші потреби. Тому дехто й не хоче прощатися з цим впливом на розподіл ресурсу.

 

– Добре, а як із головами РДА, які є призначеними особами?

– Маємо приклад із Уманською РДА. Коли була оприлюднена інформація, що голова відверто агітував "проти" цієї реформи, то він був звільнений за лічені дні (йдеться про Віталія Олійника – ред.). Реформу децентралізації, об’єднання громад ініціювали Президент Петро Порошенко й Уряд. І на місцях має бути державницька позиція.

 

– Так у чому логіка такого супротиву? Все одно об’єднання відбудеться рано чи пізно. Це лише спроба виграти час?

– Об’єднання у форматі перспективного плану буде у 2020 році. Ще два роки можна покерувати, поотримувати  зарплату, де 400-500% надбавок і премій, і порозподіляти чужі гроші в по суті ручному режимі. Експерти зійшлися на думці, що у 2019 році нові вибори в ОТГ просто не будуть призначатися

 

– Реформа не може тривати вічність. Раніше в інтерв’ю нашому виданню ви говорили, що добровільність буде до 1 січня. Чи є зараз якась інформація щодо дедлайнів по добровільному утворенню ОТГ, тобто, коли воно стане примусовим?

– Експерти зійшлися на думці, що у 2019 році нові вибори в ОТГ не будуть призначатися. За рік до чергових виборів позачергові просто не призначаються, а перші вибори до ОТГ мають статус саме позачергових. Крім того, навіщо проводити вибори в ОТГ у 2019 році, якщо на прямі міжбюджетні відносини громади вийдуть лише з 2020, і, виходить, через 10 місяців нові вибори.

 

– На жовтень уже заплановано вибори у громадах. Чи може ЦВК до кінця року призначити ще вибори, наприклад, у грудні, як торік?

– ЦВК сама для себе визначила проводити вибори двічі на рік. Я не відкидаю, правда, інших варіантів, бо є велика кількість матеріалів по виборах у громадах. Тільки ми відправили матеріали по 9 громадах і ще очікуємо, як мінімум, 4. Також у нас є 3 пакети документів по приєднанню до існуючих ОТГ. Можливо, вибори будуть призначені і в грудні, але впевненості казати про це в мене немає.

 

– Тобто по суті час на вибори і добровільне об’єднання угромад є до кінця цього року?

– ЦВК може призначити проведення виборів в ОТГ до 17 серпня цього року, за 70 днів до проведення виборів. Вибори проводяться в останню неділю жовтня, тобто 28 числа.

 

– Закінчиться "добровільний етап", як далі буде діяти держава?

– Ми формуємо перспективний план, подаємо його на затвердження сесії облради. Опісля він іде в Міністерство регіонального розвитку. Вони, можливо, вносять якісь корективи. У 2020 році вибори вже відбуватимуться не в районні ради, а в ОТГ. До кінця року хочемо вийти на показник, як мінімум, 40 ОТГ

 

– Чи були випадки, що вже після створення ОТГ до нього приєднувалися або хотіли приєднатися ще деякі населені пункти?

– На сьогодні є три таких випадки по області. Це Степанківська, Паланська і Шполянська ОТГ. До Шполянської, до речі,  одне село вже приєдналося, і ще два ухвалили рішення про приєднання.

 

– Якщо навпаки: чи після створення ОТГ були випадки, коли села хотіли покинути громаду?

– Ні. Принаймні жодних звернень я не бачив.

 

– За Вашими прогнозами із якою кількістю ОТГ до кінця року фінішує Черкащина? І який загалом оптимальний варіант по кількості, на Вашу думку?

– Ну, це складне питання. Коли діє порядок добровільності, якщо громада є самодостатньою, то ми не маємо права не видавати відповідні документи. Тому говорити про оптимальну кількість дуже складно. Зараз ОТГ творяться у такому форматі, в якому ми навіть не очікували. До кінця року хочемо вийти на показник, як мінімум, 40 ОТГ. Зараз вже є 35. Ми робимо все можливе, щоб ті ОТГ, які створюються, були максимально самодостатніми. Загалом за кількістю ми не гонимося. Бо в погоні за показниками можна наробити біди: є випадки в Україні, наприклад, коли ОТГ, що утворилися в 2015-2016 роках, об’єднуються між собою, бо самостійно просто не витягують. Ми ж впроваджуємо цю реформу на Черкащині, дотримуючись духу її добровільності і чітко розуміючи, що громади мають бути спроможними. Яку б ми інформацію не доносили до селян, після сходки приїздить голова районної ради і починає агітувати «проти» – Одним із проблемних районів у питанні утворення ОТГ нині є один із найбільших

 

– Золотоніський. Станом на сьогодні лише Зорівка утворила ОТГ і то, об’єднавшись із селами з Драбівського району. У чому перепона?

– Є супротив і агітація "проти" з боку районної влади. Яку б ми інформацію не доносили до селян, після сходки приїздить голова районної ради (Валерій Саранча – ред.) і починає агітувати «проти». От і все.

 

– Яка ситуація із утворенням Гельмязівської ОТГ? Про неї нібито й давно говорили, але конкретної інформації зараз немає, я так розумію.

– У тому форматі, який спочатку пропонувався, вона вже не створиться, бо створилася Плешканівська ОТГ. Міністерство регіонального розвитку рекомендувало зробити Гельмязів центром потенційної громади. Але, на жаль, активності там немає. Попередньо це  могла би бути потенційно потужна громада, бо на її території були б 5 заправок, які стоять на трасі Черкаси – Київ. А це – податки в бюджет.

 

– Так а в чому проблема? Знову вплив райради?

– Так. Головний стереотип: закриють школу, ФАП і садочок. Хоча з 2015 року жодного такого об’єкта не було закрито

 

– Щодо Черкас. Оцініть перспективу об’єднання обласного центру із якимось прилеглими селами? Останньою, зокрема, від міського голови лунала інформація про можливе приєднання Благодатного.

– Ідея досить цікава була. Ми переглянули карту. Одна із вимог утворення ОТГ – населені пункти мають між собою межувати. Навіть по Дніпру спільної межі немає. Тому хіба можливо об’єднуватися із Свидівком, який категорично проти, і вже через нього єднатися із Благодатним.

 

– Було якесь конкретне спілкування з мером на цю тему, чи далі "Фейсбуку" справа не пішла?

– Цього тижня засідання експертної групи, де ми будемо розглядати це питання.

 

– Є певна проблема з низьким рівнем інформованості населення, особливо в сільській місцевості. Які стереотипи щодо децентралізації найчастіше доводилося чути?

– Головний стереотип: закриють школу, ФАП і садочок. Хоча з 2015 року жодного такого об’єкта не було закрито. Можливо, школи змінювали ступінь, але жодна не була закрита. От цього люди справді бояться. Але коли людям пояснюєш, як формується бюджет села, то думки відразу змінюються. Як було на одній сходці: питання об’єднання вже не стояло,  а думали, з ким об’єднатися. Просто пояснюєш, що ваші гроші забирає район, а ви потім в нього просите гроші на ваші ж школи і садочки.

 

– Можливо, є статистика щодо скорочення робочих місць в селах після об’єднання?

– По лікарях можу сказати, що їх навпаки не вистачає. Реформа сільської медицини передбачає, що держава дає гроші на будівництво або реконструкцію сільських амбулаторій. Там одна з умов – наявність лікаря. То по лікарях є колосальна нестача. А от про масові звільнення в галузях  не йдеться… Якщо всі згодні, об’єднання займе максимум два тижні – Розкажіть короткий план дій для жителів села, яке хоче взяти участь в утворенні ОТГ. – Проводять громадські слухання. Їх порядок затверджує сесія сільради. Потім питання виносять на сесію ради. Обговорюють формат: які села об’єднуються. Сільський голова як ініціатор надсилає пропозицію по об’єднанню навколишнім селам. Там теж відбуваються сходки і сесія, на якій вони ухвалюють пропозиції. Після цього створюється робоча група і направляє нам документи на висновок щодо відповідності всіх цих рішень законодавству України. Якщо висновок позитивний, в селах проводять сесії, де ухвалюють рішення про утворення громади.  Ці документи ми відправляємо до ЦВК. Якщо всі згодні, об’єднання займе максимум два тижні.

 

Розмовляв: Сергій Макаренко

Джерело: infomist.ck.ua 
© infomist.ck.ua

  Друк статті