Місто Шевченка і… сміття. Канівському сміттєзвалищу залишилося не більше 10 років


Повернутись

Цікаве на цю тему:

Продовжити термін його експлуатації допоможе роздільний збір сміття. Утім, на сьогодні лише 20% канівців сортують власні відходи.

На контейнери для роздільного сміття витрачено майже мільйон гривень

Уже другий місяць як у Каневі встановлено нові контейнери для збору сміття. Старі, діряві сміттєві баки замінили на нові і більш практичні контейнери з оцинкованого сплаву. Усього було закуплено 96 таких контейнерів. Вартість одного контейнера – 9500 грн. Загалом було сплачено понад 900 тис.грн.

- Нові контейнери передбачають роздільний збір сміття. На кожному майданчику кілька контейнерів відведено для органіки і один - для скла, паперу, пластику й металу. Ми спеціально вибрали такий варіант сортування, враховуючи невеликі площі наших квартир, зокрема, кухонь, щоб господарям було зручніше сортувати, не ставлячи кілька сміттєвих відер, - розповідає директор КП «ЖЕК» Андрій Шацьких. - На жаль, поки що ми не маємо коштів для організації сортування згідно з правилами. Для цього потрібно мати хоча б мінімальну інфраструктуру (сортувальну станцію, лінію, господарські  та складські приміщення). Тому поки що ми готуємо окрему площадку для приймання сміття з контейнерів для сортування. Для того, щоб можна було досортовувати його з мінімальними затратами на сміттєзвалищі.

 На сьогодні сортують власні відходи лише 20% канівців

Вивозить сміття водій КП «ЖЕК» Роман Жовтенко, який працює на підприємстві останні три роки. Він знає про канівців все: що ми їмо, яким напоям віддаємо перевагу, який одяг носимо, які іграшки купуємо дітям тощо.

Вже другий місяць Роман за кермом нового сміттєвоза. Машину придбали разом із контейнерами для сміття. Разом все вартувало 3,4 млн.грн.

- Що порівнювати старе і нове, - говорить водій. - Попередній машині було років 30. «Пахощі» відходів просочувалися в кабіну водія. «Пропахувався» увесь одяг, тіло... А за машиною завжди тягнулися потоки відходів. До того ж вона часто ламалася. Ремонтували через день. А як зламалася машина, то в місті справжній колапс, адже більше вивозити сміття з усього Канева нікому. Натомість нова машина герметична, сучасна і в обслуговуванні простіша.

Один сміттєвоз вміщує до 7 тон сміття. Зазвичай водій робить за робочий день дві «ходки».

- Правда, допіру ми скидали з усіх контейнерів сміття разом, оскільки на сьогодні лише 20% канівців стали сортувати свої відходи, - говорить А.Шацьких. – Це свідомі люди, які вже давно були готові до такого кроку і лише чекали, коли Канів до цього прийде. Решту треба ще виховувати. Пояснювати необхідність таких дій, а можливо, навіть, запроваджувати штрафи.

Утім, люди, які сортують відходи, почали висловлювати нерозуміння від того, що з усіх контейнерів сміття відвантажується разом. Мовляв, для чого запроваджувати роздільний збір сміття, якщо потім воно знову змішується?

15 травня ц.р. комунальники провели «експеримент».

- Сьогодні машина окремо збирала спочатку лише сміття з органіки, а потім інші відходи, які вже мало б бути відсортовані. Тобто, лише папір, скло, пластик, метал, - говорить А.Шацьких. – «Експеримент» підтвердив наші попередні підрахунки. Люди почали сортувати, що дуже тішить. Але їх відсотків 20%. Не більше. Решта ж, викидає все разом. Причому, в будь-який із контейнерів. Але, не зважаючи, що тепер для водія замість двох «ходок» треба робити три, ми будемо продовжувати возити окремо й надалі. Аби ті люди, які вже сортують, не втратили мотивації.

 Щороку на канівське сміттєзвалище потрапляє 55 тис. куб. м сміття

Найкращим мотиватором сортувати відходи на думку А.Шацьких є «екскурсія» на наше сміттєзвалище.

- Потрібно просто все побачити на власні очі. Тоді одразу розумієш масштаби проблеми, - говорить комунальник. - Адже те, що ми забираємо сміття з очей канівців, не значить, що воно розчиняється в повітрі. Воно тут, поблизу – гниє, розкладається, смердить… Але це тільки органічні відходи. Пластик же просто лежить, не зазнаючи змін, і залишається тут назавжди.

Вирушаємо з працівниками КП «ЖЕК» на «екскурсію» до канівського сміттєзвалища.

Із 1975 року непотріб із сміттєвих контейнерів міста та відходи місцевих підприємств вивозяться за декілька кілометрів на північ від Канева - на канівське сміттєзвалище, - що розташоване на землях Бобрицької сільради.

Впродовж 40 років у штучний яр, довжиною близько 1 км, шириною до 100-150 м і глибиною 20 м (колись тут проходила залізнична колія) скидаються побутові, будівельні й інші відходи. Нині площа звалища складає близько 9,5 га.

- На сьогодні наше сміттєзвалище завантажено на 80%, - розповідає А.Шацьких. – За рік кількість побутових відходів складає близько 55 тис.куб.м. З такими темпами ми зможемо використовувати його ще років 10, не більше. А тоді постане проблема, куди, власне, вивозити наші відходи? Щоб у нас не повторився «другий» Львів про питання збору сміття та його розумної утилізації потрібно думати вже сьогодні.

Під’їжджаючи до сміттєзвалища, з’їжджаємо з головної дороги. Далі асфальту немає. Зі швидкістю 9 км/год. протягом 1,5 км повільно «пливемо» по бездоріжжю до пункту призначення. По узбіччях подеколи трапляються невеликі звалища зі сміттям. Це хтось самотужки вивозив власний непотріб і… просто не довіз.

На горизонті видніється сміттєзвалище. Довкола літають ворони і поліетиленові пакети. Дрібним сміттям встелені сусідні поля. Зовсім поруч стелиться соковита зелена трава, квітнуть дерева… Весна у розпалі. Хочеться вийти з кабіни і вдихнути свіже повітря на повні груди. Але в ніс вдаряє стійкий запах відходів. Такий ще донедавна можна було відчути на сміттєвих майданчиках біля багатоповерхових будинків. Але тут він в рази сильніший. Також незваних «гостей» одразу обліплюють мухи.

Очам же відкривається ціле поле зі сміття. Вірніше 13 футбольних полів зі сміття. Тут усе – пластикові пляшки від напоїв, лотки для яєць, упаковки з-під миючих засобів, дитячі іграшки, штучні квіти… Так, квіти, адже нещодавно були поминальні дні. Всі вони опиняються потім тут. Часом це все ще й загорається.

- Цьогоріч і минулого року пожеж не траплялося. А позаминулого було дві. Тоді, щоб загасити усе це підключаються всі, - говорить директор КП «ЖЕК». - Добре, коли загорається вдень, коли на місці ще є люди, які можуть повідомити та викликати пожежну бригаду. А якщо сміттєзвалище займається вночі, то виявляється це вже над ранок, коли дим уже дістався Канева, не кажучи вже про жителів Бобриці.

Пожежа може виникнути і від битого скла, якого вдосталь на сміттєзвалищі. Воно може «спрацювати» лупою в сухий період і спровокувати займання.  В цьому випадку, на думку А.Шацьких, сортування також було б корисним.

Сортування зменшить кількість відходів на сміттєзвалищі на 50%

- Якщо канівці почнуть сортувати - то кількість сміття, яке залишатиметься, власне, на звалищі, зменшиться на 50% - говорить директор комунального підприємства. - Решта – йтиме на вторинну переробку. Це дасть можливість продовжити ще на кілька років термін експлуатації сміттєзвалища.

Окрім того, вторинна переробка приносить підприємству ще й додаткові кошти, які будуть спрямовані на придбання нових сміттєвих контейнерів та реконструкцію сміттєзвалища в цілому.

Наразі підприємство перебуває на стадії розроблення проекту реконструкції.

- Тільки документація коштує 840 тис.грн. Сподіваюся, що цього року вже отримаємо проект. Залишилося доплатити 400 тис.грн. Тоді матимемо змогу претендувати на отримання коштів від держави на проведення відповідних робіт, зокрема, встановити сміттєсортувальну лінію, побудувати дорогу з твердим покриттям на території сміттєзвалища, обладнати його вагами тощо, - роз’яснює директор КП «ЖЕК».

Але всі зусилля будуть недостатніми, якщо канівці так і не перейдуть на роздільний збір сміття.

- Сьогодні сортування, яке проходить вже безпосередньо на сміттєзвалищі, досить поверхове, оскільки серед органічних відходів відбирати ті, які підлягають переробці, незручно, - говорить А.Шацьких. – Таким чином багато відходів так і залишаються на звалищі, чим його завантажують. До того ж ми втрачаємо кошти, які воно могло б принести.  

Ба, більше, сортування відходів має змінити саму психологію придбання товарів, адже на переробку йде далеко не кожен вид пластику чи паперу тощо. Так, наприклад, ті ж пластикові чи картонні лотки для яєць, які ми так часто купуємо в супермаркетах, не підлягають повторній переробці. І таких прикладів безліч – соломинки для кави, кришечки від пластикових стаканчиків, ті ж чеки та багато іншого не переробляються.

Відтак, усе більше людей відмовляються від товарів та форми пакування, що не підлягають переробці. Зокрема, віддають перевагу живим квітам замість штучних, переходять на еко-торбинки на заміну поліетиленовим, сміттєві пакети також є з наліпкою «еко», котрі з часом розкладаються тощо.

Пропонуємо Вашій увазі онлайн-екскурсію на канівське сміттєзвалище. Наші відходи з висоти пташиного польоту.

 

На жаль, з кожним роком сміття дедалі більше завойовує світ. Чи виграють канівці свою війну з відходами? Яким буде Канів через 5, 10 років – зеленим і квітучим чи потоне у смітті – залежить від кожного з нас. Не від комунального підприємства, місцевої влади чи Президента країни, а від кожного жителя, який продукує сміття. До слова, один мешканець в середньому продукує в рік до 280 кг відходів. Бути господарями на своїй землі – це значить брати на себе відповідальність за свою землю, своє місто… і за своє сміття.

Катерина ПРУДКА

 

  Друк статті