17 червня - всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами


Повернутись

Цікаве на цю тему:

Всесвітній день боротьби з опустелюванням міжнародна спільнота відзначає 17 червня, саме цього дня в 1994 році в м. Париж, Франція, була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням яка набрала чинності 26 грудня 1996 р.

Не дивлячись на назву, Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням не стосується процесу утворення чи розширення пустель як таких. Її метою є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу. Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році (Закон від 4 липня 2002 р. №61-IV).

Що стосується Черкаської області, то можна сказати, що із загальної площі Черкаської області сільськогосподарські землі складають, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1450,9 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,1 тис. га.

Щодо території області, то нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів. Сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,0 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя 1450,8 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,1 тис. га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,7 тис. га). За розораністю Черкаська область лідер в Україні та світі. Площа еродованих ґрунтів під ріллею нині становить 306,6 тис. га, або 26 % загального масиву, а в Корсунь-Шевченківському районі – 54,2 %, Городищенському – 47,3 %, Лисянському – 44,6 %, Смілянському – 44,3 %. На ерозійно небезпечних схилах (понад 3°) розміщено понад 166 тис. га орних земель.

Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту приводить до погіршення стану земель.

В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів.

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати біологічна система землеробства, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження ґрунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.

  Друк статті