Про встановлення місцевих податків і зборів на території м. Канева на 2016 рік


Повернутись

Цікаве на цю тему:

від 14.07.2015 р.№ 21-01 Про встановлення місцевих податків і зборів на території м. Канева на 2016 рік

КАНІВСЬКА  МІСЬКА  РАДА

VІ скликання

РІШЕННЯ 

від 14.07.2015 р.№ 21-01

Про встановлення місцевих податків і зборів на території м. Канева на 2016 рік
Керуючись статтями 143, 144 Конституції України та відповідно до пункту 8.3 статті 8, статті 10, пунктів 12.3, 12.4 і 12.5 статті 12, статей 265, 266, 267, 268  Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями,п.24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з метою зміцнення матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування, сприяння соціально-економічного розвитку територіальної громади м. Канева, міська рада
ВИРІШИЛА:
  1. Встановити в місті Каневі такі місцеві податки та збори:
1.1.      податок на майно, який складається з:
1.1.1.   податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
1.1.2.   транспортного податку;
1.1.3.   плати за землю;
1.2. єдиний податок;
1.3. туристичний збір.
  1. Затвердити:
-     Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1);
-     Положення про транспортний податок (додаток 2);
-     Положення про плату за землю (додаток 3);
-     Положення про єдиний податок (додаток 4);
  1. Визнати такими, що втратили чинність рішення Канівської міської ради:
№19-02 від 29.01.2015 р. «Про встановлення місцевих податків і зборів на території м. Канева на 2015 рік», із змінами внесеними рішеннями міської ради  № 19-32 від 26.02.2015 р., № 19-66 від 26.03.2015 р.;
№ 19-24 від 29.01.2015 р. «Про ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців»
  1. Продовжити на 2016 рік дію рішень сесії міської ради:
 № 2-35 від 23.12.2010 р. "Про затвердження Положення про туристичний збір в м.Каневі";
№ 14-53 від 19.12.2013 р. «Про орендну плату за земельні ділянки в м.Каневі».
  1. Рішення набирає чинності з 1 січня 2016 року.
6.Організацію виконання даного рішення покласти на першого заступника міського голови Коломійця В.В., заступника начальника Корсунь-Шевченківської ОДПІ – начальника Канівського відділення  Умриша  Б.В. та фінансове управління виконавчого комітету Канівської міської ради (Карпушенко Г.Г.).
7.Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань планування, бюджету, фінансів і цін (Сандига Л.В.).
Міський голова   І.О.Ренькас
Карпушенко

 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

  1. Платники податку
1.1.   Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
1.2.   Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а)      якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б)      якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в)      якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
  1. Об’єкт оподаткування
2.1.   Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому чисті його частка.
2.2.   Не є об’єктом оподаткування:
а)      об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б)      об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в)      будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г)      гуртожитки;
ґ)       житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;
д)      об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е)      об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є)      будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж)     будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з)      об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
  1. База оподаткування
3.1.   Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
3.2.   База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
3.3.   База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
  1. Пільги із сплати податку
4.1.   База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а)      для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 90 кв. метрів;
б)      для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 180 кв. метрів;
в)      для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (уразі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 270 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
4.2. Звільняються від сплати податку на житлову та нежитлову нерухомість наступні категорії громадян:
а) особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме:
- учасники бойових дій;
- учасники війни;
- члени сім’ї загиблого в АТО (померлого);
- інваліди війни;
б) особи на  яких поширюється дія Закону України «За особливі заслуги перед Батьківщиною», а саме:
- особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
- вдови (вдівці) осіб, які мали особливі заслуги перед Батьківщиною;
в) особи, на  яких поширюється дія Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»    ( ст. 6-1; ст.  6-2; ст. 6-3);
г) особи, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме:
- опікуни, піклувальники дітей померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
- особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1;
- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до категорії 1 та категорії 2;
- діти–інваліди, захворювання щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою;
д) особи, на  яких поширюється дія Закону України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме
- інваліди 1 групи;
- інваліди 2 групи;
е) особи, на яких поширюється дія Закону України  «Про охорону дитинства», а саме:
- багатодітні сім’ї.
4.3. Звільняються від сплати податку об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
4.4.   Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої у п.п.4.1. п.4 цього Положення;
об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). 
  1. Ставка податку
5.1.   Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування і визначені в таблицях 1, 2 цього додатку.
5.2.  Для комунальних підприємств міста ставка податку за 1 кв. метр площі об’єкта житлової та нежитлової нерухомості встановляється у розмірі 0 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
  1. Податковий період
6.1.   Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
  1. Порядок обчислення суми податку
7.1.   Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а)      за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» і «б» підпункту 4.1. пункту 4. цього Положення, та пільги, встановленої цим Положенням з неоподатковуваної площі таких об'єктів, та відповідної ставки податку;
б)      за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного виду, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» і «б»  підпункту 4.1. пункту 4. цього Положення, та пільги, встановленої цим Положенням з неоподатковуваної площі таких об'єктів, та відповідної ставки податку;
в)      за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1. пункту 4. цього Положення, та пільги, встановленої цим Положенням з неоподатковуваної площі таких об'єктів, та відповідної ставки податку;
г)      сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «а», «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
7.2.   Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчислено з гідно з підпунктом 7.1. пункту 7. цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцем знаходження кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформує відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам-нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
7.3.   Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
-        об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
-        розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
-        права на користування пільгою із сплати податку;
-        розміру ставки податку;
-        нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
7.4.   Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
7.5.   Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
  1. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
8.1.   У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
8.2.   Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
  1. Порядок сплати податку
9.1.   Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
  1. Строки сплати податку
10.1.    Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а)      фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б)      юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Розміри ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової нерухомості

№з/п Типи об’єктів житлової нерухомості Ставка податку, відсотки
1. Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень 2,0
2. Квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання 2,0
3. Прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну 1,0
4. Котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої  житлової  площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною  ділянкою 2,0
5. Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів 1,0
6. Садові будинки - будинки для літнього (сезонного) використання, які в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не  відповідають нормативам, установленим для житлових будинків 1,0
7. Дачні будинки - житлові будинки для використання протягом року з метою позаміського відпочинку 1,0

Розміри ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів нежитлової  нерухомості

з/п
Типи об’єктів нежитлової нерухомості
 
Ставка податку, відсотки
1.
Будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, табори для відпочинку, будинки відпочинку
0,3
2.
Будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей
0,3
3.
Будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування
0,3
4.
Будівлі промислові та склади
0,3
5.
Будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки)
1,0
6.
Будівлі для публічних виступів (крім казино, ігорних будинків)
0,3
7.
Гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки
0,1
8.
Гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки в гаражно-будівельних кооперативах
0,1
9.
Господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, які не використовуються в комерційних цілях,
0,0
10.
Інші будівлі
0,3
Секретар міської ради    О.І. Скорина
 

Положення про транспортний податок

  1. Платники податку
1.1.   Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2. цього Положення є об'єктами оподаткування.
  1. Об’єкт оподаткування
2.1.   Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.
  1. База оподаткування
3.1.   Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 цього Положення.
  1. Ставка податку
4.1.   Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 (двадцять п’ять тисяч) гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1. пункту 2. цього Положення.
  1. Податковий період
5.1.   Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
  1. Порядок обчислення та сплати податку
6.1.      Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
6.2.      Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
6.3.      Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2016 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2016 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
6.4.      Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт
6.5.      У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
6.6.      За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
  1. Порядок сплати податку
7.1.   Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
  1. Строки сплати податку
8.1.   Транспортний податок сплачується:
а)      фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б)      юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Секретар міської ради      О.І.Скорина
 

Положення про плату за землю

  1. Платники земельного податку
1.1.    Платниками є власники земельних ділянок, власники часток земельних ділянок та землекористувачі.
  1. Об’єкти оподаткування
2.1.    Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, частки земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні .
  1. База оподаткування
3.1.    Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, яка затверджена рішенням Канівської міської ради від 02.06.2011 № 4-60 «Про затвердження  нормативної грошової оцінки земель міста Канева».
  1. Ставка земельного податку
4.1.    Ставка земельного податку за земельні ділянки, встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
4.2.    Ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється у розмірі 1 (одного) відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
  1. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
5.1.    Від сплати земельного податку звільняються:
а)       інваліди першої і другої групи;
б)       фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
в)       пенсіонери (за віком);
г)       особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме:
-      учасники бойових дій;
-      учасники війни;
-      члени сім’ї загиблого (померлого);
-      інваліди війни;
д)       фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
5.2.    Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 5.1 цього Положення, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
а)       для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,1 гектара;
б)       для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара.
  1. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб
6.1.    Від сплати земельного податку звільняються:
а)       санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
б)      громадські організації інвалідів, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
  1. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
7.1.    Не сплачується земельний податок за:
а)       землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, кюветами, мостами;
б)       земельні ділянки кладовищ;
в)       земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.
  1. Податковий період для плати за землю
8.1.    Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
  1. Порядок обчислення плати за землю
9.1.    Підставою для нарахування плати за землю є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин м. Каневі Черкаської області та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9.2.    Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
9.3.    Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
9.4.    За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
9.5.    Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
9.6.    За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, земельний податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
а)       у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
б)       пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
в)       пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
  1. Порядок сплати плати за землю
  2. Плата за землю сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету міста Канів.
  3. Строк сплати плати за землю
11.1.  Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
11.2.  Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
11.3.  Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
11.4.  Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
11.5.  Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
11.6.  При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
11.7.  У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
11.8.  Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
  1. Платники орендної плати
12.1.  Платниками є землекористувачі, з якими укладений договір оренди земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
  1. Об’єкт оподаткування орендною платою
13.1.  Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають в оренді юридичних та фізичних осіб.
  1. База оподаткування
14.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, яка затверджена рішенням Канівської міської ради від 02.06.2011 № 4-60 «Про затвердження  нормативної грошової оцінки земель міста Канева».
  1. Розмір орендної плати
15.1.    Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до рішення Канівської міської ради № 14-53 від 19.12.2013 р. «Про орендну плату за земельні ділянки в м.Каневі».
15.2.  Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати розмір орендної плати.
  1. Умови внесення орендної плати
16.1.  Умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (Канівською міською радою) та орендарем земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк оплати та порядок її зарахування до бюджету застосовується відповідно до п. 8-11 даного Положення.
Секретар міської ради  О.І.Скорина 

Положення про єдиний податок

  1. Загальні положення
Положення про єдиний податок (далі – Положення) розроблене у відповідності до розділу ХІV Податкового кодексу України, яким встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Поняття, що застосовуються у цьому Положенні вживаються у значенні, визначеному Податковим кодексом України.
Дане Положення застосовується  до суб'єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і відповідають вимогам та критеріям, що встановлені нормами Податкового кодексу України до платників єдиного податку першої та другої груп платників, для яких фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Канівською міською радою.
Суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і відповідають вимогам та критеріям, що встановлені нормами Податкового кодексу України до платників єдиного податку третьої та четвертої груп платників сплачують єдиний податок відповідно до порядку та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
  1. Платники податку.
2.1.    Платниками податку є фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності першої, другої, третьої і четвертої груп платників єдиного податку, визначених Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс), а саме:
1)      перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з  торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом   календарного року не перевищує 300 000 гривень;
2)      друга група – фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005) ( va375202-05 ) , а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, які встановлені Податковим кодексом для третьої групи.
3)      третя група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;
4)      четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
2.2.    При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою та розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовуються норми підпункту 291.4.1. пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу.
2.3.    Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці) визначені пунктом 291.5. статті 291 Податкового кодексу.
2.4.    Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
2.5.    Для цілей цього Положення під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються види послуг, вказані у пункті 291.7. статті 291 Податкового кодексу.
  1. Порядок визначення доходів та їх склад
Для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування визначення доходу такого суб'єкту господарювання здійснюється у відповідності до статті 292 Податкового кодексу.
  1. Ставки єдиного податку
4.1.    Ставки єдиного податку для платників першої – другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цьому положенні - мінімальна заробітна плата), та третьої груп у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
4.2.    Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються Канівською міською радою для фізичних осіб-підприємців,  які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць у визначених Податковим кодексом межах, а саме у таких розмірах:
1)      для першої групи платників єдиного податку за всіма видами господарської діяльності, визначеними Податковим кодексом для цієї групи –  10 % відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2)      для другої групи платників єдиного податку за всіма видами господарської діяльності, визначеними Податковим кодексом для цієї групи, – 20 % відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
4.3.    Відсоткові ставки єдиного податку для платників єдиного податку для третьої-четвертої груп встановлюються у розмірах, визначених пунктами 293.3, 293.5, 293.9 статті 293 Податкового кодексу України.
4.4.    У разі здійснення платниками єдиного податку першої  і другої  груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
4.5.    У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений статтею 293 Податкового кодексу України.
4.6.    Ставки єдиного податку для першої – третьої груп застосовуються у розмірах та з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 293.4 та пунктом 293.8 статті 293 Податкового кодексу.
  1. Податковий (звітний) період
5.1.    Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку є  податковий (звітний) період встановлений статтею 294 Податкового кодексу.
  1. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
6.1.    Нарахування та сплата єдиного податку провадяться у порядку та у строки встановлені статтею 295 Податкового кодексу.
  1. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку
7.1.    Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку здійснюються у відповідності до статті 296 Податкового кодексу.
  1. Особливості нарахування сплати та подання звітності
8.1.   Нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку, їх відповідальність визначаються згідно зі статтями 297, 300 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
Інші питання  щодо застосування спрощеної системи оподаткування, які не врегульовані даним розділом, вирішуються відповідно до норм, встановлених Податковим  кодексом України.
Секретар міської ради     О.І.Скорина
  Друк статті